Глінтвейн це по істині напій осені та зими більш антуражного напою і уявити складно.
Приготувати глінтвейн просто, але водночас треба поставитися до процесу з належною увагою.
Рецепт приготування:
Інгредієнти на 4 порції:
Вино червоне (сухе або напівсухе) – 750 мл
Вода – 100мл
Наші спеції для глінтвейну
Можна додати ложку цукру чи меду до смаку.
Сам напій має багату історію, про яку ми з радістю вам розповімо.
Вино ж зі спеціями пили ще у Стародавньому Римі, тільки без нагрівання. У п'єсі «Куркуліон (Curculio)» авторства Тіта Плавта (Titus Plautus), написаної у другому столітті до нашої ери, згадується гаряче вино з травами, проте в умовах середземноморського клімату широкого поширення серед римлян ця ідея не набула, залишившись напоєм варварів із холодних.
Масово підігрівати червоне вино почали у Центральній та Північній Європі у VI столітті нашої ери. Єдиною добавкою тоді був корінь калгану - приправа з пекуче-пряним смаком, що нагадує імбир. Пройшла ще тисяча років, перш ніж з'явився глінтвейн, яким ми його знаємо.
У XVI столітті індійські спеції новими морськими шляхами потрапили до Європи і стали доступні не тільки аристократам, а й людям із середнім статком: купцям, ремісникам, священикам. Гаряче вино почали приправляти корицею, гвоздикою, чорним перцем та мускатним горіхом. Це покращило смак напою і зробило його кориснішим за рахунок зігрівальних і тонізуючих властивостей. Глінтвейн став популярним у Скандинавії, німецькомовних країнах та Польщі, звідки у XVIII столітті потрапив на нашу територію.